Заклад дошкільної освіти
№ 12 "ЗОЛОТА РИБКА"
м.Ковель
Меню сайта

МОЖЛИВОСТІ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

(з досвіду роботи)

В умовах оновлення суспільства, відродження національної культури орієнтація на творчий, креативний розвиток особистості є головною засадою сучасного виховання та освіти, тож актуальності нині набуває проблема формуванню основ креативності дітей дошкільного віку в музичній діяльності. Світова музична педагогіка поєднує багато музично-педагогічних систем і концепцій із різних куточків світу. Усі вони пов’язані однією метою – виховання цілісної, гармонійно розвиненої особистості.

Як відомо, музика - вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення креативної особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм, і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.

Головне в музичному розвитку дошкільнят - повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину жити „нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені цікаво.” Допомогти дитині відчути красу і силу впливу музики, яка б сприяла розвитку особистості.

Музичний розвиток – це результат формування дитини в процесі активної музичної діяльності. Розвиток відбувається у сферах: емоцій, відчуття, сприймання й слуху, виконавської діяльності та музично-ритмічному русі.

Креативність – це сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості, розвиваючись і поєднуючись з її ведучими мотивами і проявами як здібність до продуктивних змін.

Музичну гру -  визначаємо як педагогічний метод, який забезпечує створення емоційного мистецько-ігрового виховного поля для всебічного розвитку особистості молодшого школяра через синкретизм музично- ігрової діяльності, шляхом поєднання гри, музики, танцю, поезії, музично- ритмічних рухів та драматизації. (стаття Н.Мар’євич).

З аналізу останніх досліджень і публікацій я можу зробити висновок, що музично-естетичне виховання спонукає до виявлення і розвитку спеціальних здібностей, які називають креативними.

 «Дітям потрібна особлива музика: вона має бути доступною для їхнього сприймання, відповідати психічному розвитку малят. Це непросто музика, а музика тісно пов’язана з рухами і мовою; музика з елементами театру. Під неї можна співати й одночасно підтанцьовувати, викрикувати дражнилку і чим-небудь дзеленькати чи торохтіти, чергувати словесні тексти і співати. Для дітей ця діяльність є природною, як і гра» - визначав К.Орф.

Сучасні педагогічні дослідження довели очевидну цінність розвитку дитячої творчості, яка полягає у формуванні унікальних креативний здібностей. Треба, пам’ятати, що творчість у дитинстві – не самоціль, а засіб та умова всебічного гармонійного розвитку.

З огляду на це, педагогам слід в повному обсязі використовувати креативний підхід в музичній діяльності дошкільнят.

Технологія досвіду:

Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає максимальну реалізацію нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи, вміння проявляти індивідуалізм, здатність та самовираження, виховання навичок творчого музикування, формування активної творчої музичної діяльності.

До найважливіших показників креативності дитини належать:

- творча активність, тобто готовність і високий рівень мотивації до створення нового продукту;

- самовираження, інакше - вільний вибір дитиною виду музичної діяльності, способу втілення свого задуму;

- інтелект, «інтелектуальні здібності»,

- «музичний інтелект - здатність виконувати, творити і сприймати музику;

- знання та навички.

До факторів, що сприяють становленню креативності дітей можна віднести:

- інформаційний, що дозволяє розвивати інтелект;

- соціальний, який забезпечує підтримку дітей у процесі їх творчості, що дає можливість спілкування та обміну враженнями;

- емоційний, зумовлює психологічний комфорт і безпеку

Креативність - характерна риса творчої особистості, що дає змогу генерувати оригінальні ідеї та обирати нешаблонні шляхи розв’язання проблеми.  Якщо дітям цікаво бути на музичних заняттях, розвагах – вони відкривають свої серця перетворюючись в ельфів, які розуміють мову «вітру і квітів», а також «бачать» музику і «танцюють» вірші.

Основна мета музичної діяльності:

- збагачувати словник дітей, використовуючи мовленнєві вправи;

- стимулювати творчу рухову та мовленнєву активність;

- формувати вміння – супроводжувати спів грою на дитячих музичних інструментах;

- відтворювати різними звуками (оплесками, притупами, виляскуванням) ритм музики;

- імпровізувати;

створювати елементарний інструментальний супровід казок (гра на музичних інструментах);

- озвучування віршів;

- озвучування розповідей, явищ природи, птахів.

Ці завдання я реалізую у різних формах роботи з дітьми, зокрема під час:

- музичних занять;

- розваг;

- театралізованих дійств;

- свят;

- індивідуальної роботи з дітьми.

Однією з форм роботи з дітьми є музичні заняття. Саме тут здійснюється систематичне і планомірне розвиток музичних здібностей дітей всіх вікових груп, формується музична культура кожної дитини. Відбувається це через наступні види діяльності:

- сприйняття,

- виконавство,

- творчість,

- музично - освітня діяльність.

Дуже важливо, щоб діти на музичному занятті відчували себе комфортно. Знання та вміння, набуті в процесі навчання, дозволяють дітям активно проявляти себе на святах, розвагах і в самостійній діяльності.

Уміння переносити отриманий на музичних заняттях досвід в інші умови допомагає утвердитися почуттю впевненості в собі, активності й ініціативи.

Розвиваючі дитячу креативність за допомогою музики, треба спонукати дітей до імпровізації, яка дає змогу імітувати природність і непередбачуваність самого життя. Ігри із звуками є основою музичного мистецтва. Вони подібні до ігор дітей з паличками, горішками, камінцями. Ігри з звуками природні, вони не можуть бути нічим замінені. Діти на музичних заняттях творять і співпереживають, роблять музику надбанням власного досвіду, їм потрібно «спробувати» її, «бути в ній», тобто співають, грають на інструментах, танцюють, імпровізують. Самі придумують і змінюють її. Навіть дуже маленькі діти здатні імпровізувати свою музику. Тут зі звичайного металофону – журчання весняного струмочку. Звичайні дзвіночки «розмовляють» один з одним про морозні візерунки на вікні, а коробочки з крупами, або горішками розповідають, як восени сумно шарудить під ногами листя.

Креативна дитина легко помічає і пам’ятає багатозначність слів і часто сама знаходить нові значення і трактовки, демонструючи свою спостережливість і фантазію, що характерно для музично-виконавчої творчої діяльності.

Найбільш яскравим проявом креативності є уява і фантазія тому для цих цілей можна використовувати різноманітні музичні ігри, а саме: музично-рухливі ігри; хороводи; народні ігри; музично-дидактичні; логоритмічні ігри; озвучення казок та оповідань.

Наприклад у музично – рухливих іграх діти не тільки виконують образні рухи, але і розвивають співацькі навички, формують співочий апарат гортані, голос набуває нових можливостей, чистіше стає голосове інтонування мелодії, поліпшується артикуляція, зміцнюється і подовжується дихання.

Через музично-ритмічні рухи формується моторика, та поліпшення осанки. У дітей з’являються такі якості рухів, як легкість, польотність, пружність, спритність, точність, швидкість та енергійність. Завдяки музиці рухи дошкільників набувають емоційного забарвлення, стають більш чіткими, виразними і красивими.

Музичні ігри необхідні дітям не тільки для розваги, а й для їхнього фізичного, розумового, морального й естетичного розвитку.

 В імпровізації з музичними звуками виділяють таки види фантазування: тембральне, ритмічне та мелодійне.

Темброве фантазування.

Звуконаслідування найближче дітям дошкільного віку. Нехай дитина придумує та виконує за допомогою голосу музично-шумові картинки до будь-яких сюжетів. Наприклад, «Пташиний двір», «Ми у зоопарку», «Ми в лісі». Нехай покаже голосом, як тече вода з-під крану, риплять двері і шелестять сторінки книги.

Ритмічне фантазування.

Воно повинно злитися з пластичним. Відповідну роботу доцільно розпочинати з фантазування на тему власного імені кожного.        Наприклад, ритм імені можна озвучити однаковим за кількістю складів плесканням у долоні. Ускладненням буде придумати товаришу ритмічне ім’я, враховуючи його характер, одночасно виконуючи різноманітні танцювальні рухи. Завдяки ритмічному фантазуванню розвивається розумова активність дітей.

Мелодійне фантазування

Мелодійне фантазування-найбільш музичне, тому й найскладніше для дітей. Дітям пропонується придумати мелодійне вітання або прощання, прохання, або визначити день, який діти повністю співають під час спілкування один з одним, під час занять з педагогами.

Графічне фантазування

Несвідомі процеси, які відбуваються під впливом навколишніх звуків, не керуються людиною, але їх можна виразити графічно. Дітям пропонується малювати що завгодно, коли звучить музика. Музичний фрагмент має бути яскравим, емоційно багатий, нетривалий. 2-4 хвилини, якщо діти малюють по завершенні музики, і 7-10 хвилин, якщо діти малюватимуть під музику. На завершенні нехай усі висловляться.

У своїй роботі я використовую логометричні ігри за системою К. Орфа.  Він вважав, що на початку будь-якої музичної вправи, як ритмічної так і мелодійної, має бути мовна гра-вправа. Римована мова отримала в концепції Орфа назву «мовні вправи та ігри» - це ритмічне декламування віршів або прози. Мовленнєві ігри-вправи важливі насамперед тому, що музичний слух розвивається в тісному контакті та у зв’язку з мовленнєвим, а він, своєю чергою, одна з основ музичного слуху.

Однією із форм мовленнєвого музикування є ритмодекламація – виразне читання, вимовляння тексту, що супроводжується відтворенням його ритмічного малюнка.

Найбільшої популярності серед дітей набувають ігри з нетрадиційними музичними інструментами (шумовими) або зроблених з підручного матеріалу(баночки, кришечки, пляшки, камінці, горішки  тощо).

Особливе захоплення у дітей викликає розігрування казок використовуючи «озвучені жести» та гру на шумових ударних інструментах. Добираючи той чи інший спосіб озвучення персонажів, діти вчаться передавати його характерні риси, настрій та особливості поведінки через звуки.

Спочатку пропонується дітям вибрати казку. Далі домовляємося, хто якого персонажа озвучуватиме, спільно визначаємо, у кого краще виходить. Діти самі обирають інструменти, які, на їхню думку, більше імпонують тому чи іншому персонажу казки. Наприклад, у казці «Рукавичка» діти озвучують: Мишку – дзвоником, жабку – бубном, Зайчика – металофоном, Лисичку – трикутником, Вовка – кастаньєтами, Ведмедя – барабаном, Діда – тріскачкою.

 Під час інсценізації казки імена персонажів замінюємо звучанням відповідних інструментів. Наприклад:

- Хто, хто в рукавичці живе?

- Я — … (звучить дзвоник)!

- Я — … (звучить бубон)!

- Я — … (звучить трикутник). А ти хто?

- Я — … (звучить барабан) волохатий; пустіть мене до хати!

- Заходь!

Ця форма роботи надзвичайно цікава дітям.

Заслуговує на увагу практичний матеріал, орієнтований на особистість кожної дитини, її інтереси, думки про музику, заохочення до індивідуальної виразності виконавства, на творчі прояви дитини під час проведення різних типів занять та організації видів дитячої музичної діяльності, особливо пісенної творчості, творчому музикуванні, музичної ігрової діяльності.

Використовуючи такі методичні поради колеги матимуть змогу ефективно реалізувати досить складні завдання музичного виховання дошкільників та креативного розвитку.

Вважаю, що подальше вивчення та розповсюдження цього досвіду серед музичних керівників дошкільних закладів буде актуальним ще й тому, що він є достатньо результативним.

Цікаве

Календар
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Пошук


ЗДО № 12 "Золота Рибка" м.Ковель © 2019
uCoz